Санктуарій Матері Божої Бердичівської - Форум
Меню сайта


Статистика

Полезные ссылки
Приветствую Вас, Гость · RSS 27.04.2017, 07:19

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Форум » Киево - Житомирская Римо-Католическая Диецезия » Диецезиальный Санктуарий Матери Божьей Бердичевской » Санктуарій Матері Божої Бердичівської
Санктуарій Матері Божої Бердичівської
AdminДата: Вторник, 19.07.2011, 14:42 | Сообщение # 1
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 394
Статус: Offline
Санктуарій Матері Божої Бердичівської,

парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.


Санктуарій Матері Божої Бердичівської розміщений у центральній частині міста, вул. Соборна, 25.

2 березня 1634 року Андрій Щолдський, єпископ Київський, заклав перший камінь у фундамент костьолу, що дістав назву "Костьол Непорочного Зачаття Святої Марії Діви, Святого Іоана Хрестителя, Архистратига Михаїла і Святого Іоана Євангеліста". В урочистостях взяли участь власник містечка Бердичів Януш Тишкевич, його дружина Ядвіга Бельзецька і навколишні сусіди-магнати. 22 липня 1642 року новозбудований храм було освячено (нині це так званий нижній, "дольний" храм). Першим його настоятелем став о. Рафал. При будівництві храму було використано частину мурів і приміщень старого замку, засновником та власником якого був один з представників роду Тишкевичів – Василь Тишкевич. Під час урочистостей освячення храму Януш Тишкевич склав жертовний дар для нового костелу – ікону Пресвятої Діви Марії, здавна відому у родині Тишкевичів своєю благодаттю. Ікона була написана олійними фарбами на полотні, закріпленому на кипарисовій дошці, що вказує на її західне походження.

З 1739 до 1754 року "босі кармеліти" будують новий великий надземний костьол над старим "дольним" (підземним). Будівництвом керували архітектори з Німеччини та Польщі Ян де-Вітте та Гр. Тарновський. З Італії запрошують відомого художника Веніаміна Фредеріче. Верхній храм побудовано в стилі "барокко" з великим центральним куполом та двома побічними високими вежами. "Барокко" (іт. вичурний) – стиль в європейському мистецтві, який виник в кінці XVI ст. і розвивався до кінця XVIII ст., характерний вичурністю, пластичністю, живописністю форм, контрастом світла та тіні. Особливо багато прикрашено костьол з середини: позолотою, ліпкою, різьбою та малюнками "альфреско", де барочна основа гармонійно поєднана з стилем "рокайль" – це мода в орнаменті ліпного, різного, кованого мистецтва.

В ці часи Ватикан в особі Папи римського Бенедикта XIV особливо ретельно допомагає будівництву костьолів на Україні. В 1754 році Бенедикт XIV надсилає до Бердичівського костьолу прикрашені коштовними діамантами золоті корони на "чудодійний образ". 16 липня 1756 року відбувся акт коронації ікони Матері Божої Бердичівської. Подія ця відбулася за межами міста, на широкій площі, де було збудовано дерев'яну каплицю з 11 вівтарями, яка могла вмістити 20 тисяч чоловік. О дев'ятій годині ранку апостольський промотаріус прочитав коронаційний декрет і під звуки фанфар Каєтан Солтик наклав корони на чола Божого Дитятка та Марії.

Слід відзначити, що у цьому костьолі зберігається не тільки чудотворний образ Богородиці, але й мощі св. Федора і частина хоругви св. Андрія Воїна (за даними сучасних бердичівських краєзнавців це була корогва св. великомученика Юрія-Переможця), присланої сюди у 1753 році Папою Бенедиктом XIV.

В 1856 році під тиском російського уряду монастир був закритий. Всі приміщення, крім костьолу, який залишили для богослужіння мирянам-католикам, були конфісковані. В приміщеннях розмістилися повітове управління, поліція, міщанська управа, сирітський суд, а дзвіниця перетворена на пожежну вежу. Крамниці здали під найм приватним особам.

З 1871 року по 1881 рік проводиться ремонт костьолу на кошти прихожан без змінення виду і фасаду. З 1889 року ведеться переписка бердичівлян-католиків з царським урядом про необхідність повернення колишнього монастиря. Восени 1904 року під час відвідування Бердичева начальника краю М.В. Клейгильса, католицьке духовенство підняло клопотання про повернення костьолу дзвіниці. Клопотання це мало успіх. Вийшов Найвисокійший дозвіл і 15 листопада 1904 року башта-дзвіниця була повернена костьолу.

Ще в 1901 року членом археологічного товариства А.В. Палібіним була представлена доповідна про стан монастиря і костьолу, що було результатом огляду цих споруд. Загальне враження від огляду – всі будинки знаходяться в найгіршому вигляді, як зовні, так і в середині.

З жовтня 1908 року парафією розпочав керувати отець-камергер Діонікій Бончковський, який проводить реставрацію костьолу, як і його попередник отець Гурський. Він також викупив у влади фортечні мури. У 1909-1914 рр. проводиться капітальний ремонт костьолу за ескізами архітектора Шиллера.



Верхній храм, фотографія початку XX століття.



Храмове свято. Фотографія початку XX століття.

В 1919 році в башті розташовувався командний пункт більшовицьких військ на чолі з Щорсом і знову релігійний храм перетворився на військову фортецю. З утвердженням радянської влади посилюється антирелігійний тиск, храм поступово приходить у запустіння, його стіни без належного догляду руйнуються, майно нищиться. 11 листопада 1925 року відбулася важлива подія для старої фортеці – в ній був заснований історичний музей. Науковець та дослідник Тодос Мовчанівський підготував ґрунтовну наукову довідку про історико-культурну цінність будівель кармелітського монастиря, переконав бердичівський окрвиконком передати їх для музею. Окрвиконком погодився з його пропозиціями і прийняв рішення "...монастир Босих Кармелітів зі всією територією, костьолом, помешканнями та майном лічити підлягаючими рішучій охороні збоку окружної інспектури наросвіти".

Це був тільки початок. У 1928 році для того, щоб запобігти повному знищенню цього пам‘ятника, були вжиті рішучі заходи – Рада Народних Комісарів УРСР проголосила колишній монастир "Босих Кармелітів" Державним Історико-культурним заповідником. Було взято до уваги наукове значення цього монастиря, як історичного пам'ятника. Але костьол залишили віруючим. Та через два роки – у 1930 – мотивуючи різними причинами костьол в релігійної громади було відібрано, він перейшов до Держзаповідника. В ньому розташовується архівне правління, студентський гуртожиток, а в нижньому храмі – кінозал.



Кінозал у нижньому храмі.

З правої сторони видно портрет вождя Жовтневої революції В.І. Леніна.

Фотографія 30-х років XX століття.

Ікону Матері Божої Бердичівської прикрашали золотими та срібними коштовностями, а також вишиваними окладами, що було виявом вдячності за отримані милості. Збережена від небезпек під час козацького повстання, тричі коронована, вона загинула у липні 1941 року. Сталося це під час пожежі, що охопила Санктуарій напередодні приходу німецьких військ у Бердичів. У перші ж дні окупації загарбники почали вивозити експонати та дорогоцінності. Територію монастирського комплексу використовують під єврейське гетто, тут знаходиться пам'ятне місце страти і братська могила військовополонених та мирних жителів.

Під час Другої Світової війни фортеця і монастир були майже повністю зруйновані. Костьол був зруйнований на 40%, всі музейні експонати, цінності розграбовані, знищені до такого ступеня, що вже не підлягали реставрації.



Такий вигляд мав костьол у повоєнний час, 1966 р.

У 1950 році приміщення нижнього храму місцева влада пристосовує для занять спортом – облаштовують спортивний зал (функціонує тут до 1992 року). У 1958 році стали підійматися питання про відновлення храму. Того ж року у приміщеннях будинку священників розташовується професійно-технічне училище №3, яке функціонує тут до 1983 року.

Рішенням Укрреставрації в 1970 році почались роботи по відновленню історико-архітектурного пам'ятника Комплексу споруд Кармелітського монастиря. Роботи тривають, і по закінченні певних етапів реставрації у приміщеннях костьолу розташовуються художня та музична школи, які функціонують тут і сьогодні.

У 1991 році історичне коло замкнулося і все повернулося туди, звідки розпочалось – об'єкт було передано в руки віруючих та монахів. 8 грудня 1991 року, у храмове свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, відбулося посвячення верхнього та нижнього костелів Босих кармелітів. Це була перша Свята Служба з проповіддю у нижньому костелі після 65 років вимушеної перерви.

На місце втраченої або знищеної ікони XVI сторіччя воздвижено вірогідну копію, освячену особисто Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ у костелі Св. Ядвіги, Королеви Польщі, у Кракові 9 червня 1997 року в присутності архієпископа Мар'яна Яворського, митрополита Львівського, та делегації бердичівських прихожан.

19 липня 1998 року ординарій Києво-Житомирської дієцезії єпископ Ян Пурвінський звершить акт коронації ікони Матері Божої Бердичівської. Це стала вже четверта коронація бердичівського образу, який майже три з половиною століття оточений великою пошаною вірних. А 25 грудня 1999 року під час святкової Служби Божої з нагоди Різдва Христового в костелі Босих кармелітів відбулась ще одна урочиста подія: міський голова Олексій Хилюк і директор Житомирської дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування Микола Дегліс повернули храму знайдене оздоблення (оклад) чудотворної ікони Матері Божої Бердичівської, яке також вважалось безнадійно втраченим. Нині це оздоблення розташоване поряд з іконою у нижньому храмі.

Щорічно у середині липня місяця тисячі паломників з нагоди річниці коронації приходять до ікони Матері Божої Бердичівської.





.
Джерела і література:

Санктуарій Матері Божої Шкаплерної у Бердичеві. – Видавництво Отців Кармелітів Босих. – Краків, 1998.

Тимошенко Л.В. З історії Бердичева у XVI-XVIII ст. (від Великого князівства Литовського до Російської імперії). // Бердичівська земля в контексті історії України: Науковий збірник "Велика Волинь: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині". - Т. 19 / Відп. ред. M.Ю. Костриця. – Житомир: М.А.К., 1999. – с. 67-68.

Бердичівська земля у плині часу / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х тт. – Т. 1. – Житомир: М. Косенко, 2007. – 384 с., іл. – (Науковий збірник "Велика Волинь". Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Вип. 37).


Мій Бердичів
Прикрепления: 5746579.jpg(178Kb) · 8823842.jpg(215Kb) · 6091838.jpg(129Kb) · 9667934.jpg(115Kb)
 
Форум » Киево - Житомирская Римо-Католическая Диецезия » Диецезиальный Санктуарий Матери Божьей Бердичевской » Санктуарій Матері Божої Бердичівської
Страница 1 из 11
Поиск:

Неофициальный сайт костела Cв. Александра © 2017
Бесплатный хостинг uCoz