Інтерв'ю з о. Лєшеком Токажевським TChr - Форум
Меню сайта


Статистика

Полезные ссылки
Приветствую Вас, Гость · RSS 21.10.2017, 16:10

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Форум » KAPELANIA POLSKA W KIJOWIE » Kapelan Polaków w Kijowie » Інтерв'ю з о. Лєшеком Токажевським TChr
Інтерв'ю з о. Лєшеком Токажевським TChr
AdminДата: Вторник, 06.09.2011, 15:04 | Сообщение # 1
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 394
Статус: Offline
Полонія Київського регіону нарешті отримала свого довгоочікуваного душпастиря, а Вища духовна семінарія Пресвятого Серця Ісуса – нового префекта – отця Лєшка Токажевського TChr.

Отче, ви є для нас новою людиною, отож прошу, розкажіть дещо про себе: звідки Ви походите і хто Ваші батьки.

Я народився в Пижицах (Pyrzycach), недалеко від Щеціна (Szczecina) біля кордону з Німеччиною. Походжу з глибокорелігійної родини, традиції котрої були збережені через багато поколінь. Батьки походять зі східних окраїн Речіпосполітої Польщі.

Зі сторони моєї мами Ядвіги є дві сестри, які присвятили своє життя служінню монахинями: тітка Божена і тітка Кристина, а також двоє священиків: мій дядько о.Яцек Салій, домініканець, і мій двоюрідній брат о.Мирослав Олівяк, чудовий музикознавець з надзвичайно великою вразливістю на музику.

Мені дуже подобається поезія. Моїм улюбленим письменником є о. Ян Твардовський. Ним я захопився ще у школі. Потім ця симпатія поглибилась під час формації у семінарії. На 3 курсі семінарії я особисто з ним зустрівся і він знову мене здивував. Це була величезна аудиторія Університету Адама Міцкевича в Познані, вона була повністю заповненою - біля 1000 осіб. Однин з журналістів запитав о.Яна про його життєве мотто, він встав і сказав: «Ісусе, довіряю Тобі», після чого настала тиша. За декілька митей, коли священика-поета ці слова сколихнули свідомість зібраних, всі почали аплодувати.

Як сталось, що ви опинилися в Києві?

Думка про виїзд на схід дозрівала в мені довго, однак я навіть і не сподівався, що можна буде її реалізувати. Ще семінаристом, я досить часто їздив у Білорусію допомагати нашим співбратам під час літніх канікул. Там теж ходив у паломництво до Цариці Полісся з Медведівки до Лагішина. Так ось в товаристві Пресвятої Богородиці дозрівала моя думка про виїзд. Хоча на пропозицію моїх настоятелів треба було чекати вісім років. За цей час я розпочав писати докторську працю на теологічному факультеті. Після закінчення навчання, генеральний вікарій о. Кшиштоф Гжеляк запитав мене чи не бажав би я поїхати до Києва, щоб зайнятись душпастирством поляків в прокатедрі св. Олександра та викладати в семінарії.

Як ви пам’ятаєте початок вашого служіння в Києві?

Моє служіння передусім я довірив цілковито Пресвятій Богородиці.

Щойно я прибув до Києва, мене одразу запросили взяти участь у Катинському зібранні мотоциклістів з Польщі, Білорусі, Росії та України. На цвинтарі в Биківні, в товаристві священиків, сестер-монахинь, числених вірян і дипломатичних працівників України та Польщі, ми молились за помордованих земляків.

Ще в перші дні після приїду мені вдалось зустрітись із польським хором. Я дуже задоволений, адже хор активно бере участь в Літургії Святої Меси прокатедрі, а люди щиро діляться своїм талантом, отриманим від Бога. Також відбулась зустріч з представниками Польського Дипломатичного Корпусу. Ми розмовляли про людські та релігійні відносини у кліматі взаємного довір’я та відкритості. Я дізнався про завдання та турботи, які на щодень мають польські дипломати працюючи на цих теренах.

До мене також звернулось декілька польських спілок виражаючи бажання співпраці і попросили про душпастирську опіку.

Я також дуже радію тим, що можу брати участь в житті семінарійної спільноти, виконуючи обов’язки префекта та викладача. Мушу визнати, що в цьому служінні я сам збагачуюсь і вчусь нових речей.

Отче, що ви тепер читаєте?

На даний час для духовної літератури використовую книгу американського християнського автора Вільяма Пола Янга «Хата» (“The Shack”). Також щодня читаю «Думки» о. Яна Твардовського.

Напевно для вас, після Святого Письма, ця книга є найважливішою…

О, так! О. Ян – надзвичайна особистість. Все своє життя він присвятив служінню, а найбільше для сестер-монахинь та дітей-інвалідів. Поезію він писав на канікулах. В одному своєму інтерв’ю о.Ян признався, що писав вірші тайкома, бо боявся своїх колег-священиків, котрі іноді говорили з посмішкою на устах: «телепень Ян пише вірші». Напевно було волею Божою, що на його дорозі Господь поставив п. Олександру Іванівську, котра захоплена мудрістю його поезії, забрала з шухляди вірші та видала першу книгу. Тоді ці вірші почала читати уся Польща, а в перекладах вони розійшлись по цілому світу.

Отче, наприкінець, що би ви хотіли побажати українцям, полякам та кожній людині?

Як полякам так і українцям хотів би побажати відваги, котру дає Христос, щоб не боялись будувати тісних стосунків, а також святості, котра завжди може бути світлою та радісною.

Дякуємо, отче, і бажаємо вам щиро радості служіння на наших землях.


о.Юрій Сема, семінарист Андрій Дацюк

Прикрепления: 7749048.jpg(18Kb)
 
Форум » KAPELANIA POLSKA W KIJOWIE » Kapelan Polaków w Kijowie » Інтерв'ю з о. Лєшеком Токажевським TChr
Страница 1 из 11
Поиск:

Неофициальный сайт костела Cв. Александра © 2017
Бесплатный хостинг uCoz